РОЗДУМИ НА ТЕМУ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ
АБО
ПОЗАШКІЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Залучення до прекрасного починається з перших років життя дитини. Щирість у сприйманні творів мистецтва, емоційність відгуків, глибина почуттів в дитячі роки, без сумнівів, більш сильні у порівнянні із юнацькими роками. Тому вкрай необхідною потребою часу стало широке залучення у художньому вихованні підростаючого покоління музеїв та картинних галерей. В сьогоднішньому світі вони є синонімом культури, тому що об’єднують в собі різні види мистецтв: архітектуру, живопис, скульптуру, графіку, декоративно-прикладне мистецтво... І тому саме вони, на думку сучасної мистецької педагогіки, мають величезний виховний потенціал.
В нашому колегіумі знайомство із чарівним світом музею починається з молодшої школи. У початкових класах це – заочні подорожі до музеїв та їх скарбниць у вигляді виставок репродукцій картин, скульптури, прикладів декоративно-прикладного мистецтва (додаток № 7). Такі виставки носять системний характер та присвячуються різним видам мистецтв (“Скарби світової архітектури”, “Шедеври Києва”, “Собори світу”, “Замки Середньовіччя”), видатним діячам мистецтв, жанрам (“Абетка мистецтва: портрет”, “Світ речей: натюрморт”, “Зимова симфонія: пейзаж у живопису” та інші) або окремим темам (“Звідки приходить краса: жінки у мистецтві”, “Барви осені”, “Герої античної міфології”, “Світ християнства” та інші). Такі заочні зустрічі з мистецтвом підготовлюють учнів до спілкування із “живими” картинами у музеях міста. І коли пізніше ми починаємо відвідувати музеї та картинні галереї, внутрішнє діти вже готові до цього.
У музеї ми вчимося бачити, спостерігати, міркувати, висловлювати свої думки та чути інших людей. Вкрай важливо, щоб вчитель не тільки розповідав свої думки та передавав власні відчуття, але й робив паузи, щоб надати дітям можливість самостійно поміркувати над картиною, а ще краще – залишитися з нею наодинці. Іноді таке спілкування з мистецтвом вкрай важливе та необхідне, як ліки для душі людини. Це допомагає заспокоїтися, замислитися та знайти вірну відповідь на питання.
Художні музеї та виставкові зали нашого міста дають гарну можливість для залучення дітей до шедеврів світової та української національної культури. Кожного року декілька разів на учбовий рік ми разом із учнями відправляємося у “світ прекрасного”, на зустрічі із мистецтвом.
Учні 5 класу прослухали мистецтвознавчу лекцію “Шедеври Третьяковської галереї у комп’ютерних копіях”, відвідуючи Художній музей. Це був наш перший крок до справжнього Музею. Тоді ми вперше побачили його експозиції та зали, зрозуміли, як потрібно поводити себе у музеях, вчилися спостерігати та міркувати.
У 6 класі ми побували у Краєзнавчому музею, де зустрічалися із мистецтвом Миколи Реріха та членів його родини. Сильний вплив величезних гірських краєвидів “потягнув” за собою появу цілої серії живописних дитячих робіт “Пригадуя Реріха...”
Учні 7 класів побували на виставці “Музей збирає друзів”, присвяченої 30-річчю першої власної виставці у Художньому музеї. На ній тільки один день експонувалися музейні скарби – живописні полотна видатних митців українського та російського живопису XVIII – початку XX століття із фондів Художнього музею, де із здивуванням взнали про зберігання в музеї дійсних шедеврів – оригіналів картин І. Шишкіна, І.Айвазовського, К.Коровіна, П. Кончаловського, Т.Яблонської та інших. Ми разом вчилися бачити, відчувати емоції, закладені у фарбах, міркували про емоційний зміст картин. До речі, дітям дуже подобається інтерпретувати твори мистецтв. Зрозуміло, що кожна людина бачить по-своєму, індивідуально, тому однозначної “вірної” відповіді не могло і бути – мистецтво багатомірно та багатозначне. Але кожний мав можливість поділитися власними думками, співставити їх із іншими судженнями; а разом ми вчилися бути терпимими та толерантними до чужих думок.
Учні 8 класів відвідали галерею “Еос”, де експонувалась виставка “Християнські святини” (до Різдвяних свят). Пізніше разом із учнями 9 класів ми побували на виставці “Світ християнства” у Художньому музеї. Обидві виставки були присвячені біблійним сюжетам у мистецтві. Діти на власні очі мали можливість побачити іконопис різного часу – від середньовіччя до наших часів, і не тільки проаналізувати вибір кольорів в іконах та поспостерігати за втіленням найпоширеніших сюжетів у релігійному мистецтві. Ми разом, у тиші музейного залу, задумливо та неспішно переходячи від ікони до ікони, замислювалися над вічними питаннями: добра та зла, правди та неправди, терпіння та любові, світла та темряви, чесності та зради. У коло нашої уваги потрапили питання: “Чому майже не зустрічається червоний колір у творчості Андрія Рубльова? Які символічні кольори зустрічаються в іконопису? Кого майже ніколи не зображували на іконах живописці середньовіччя?”
Мистецтву України – минулому та сучасному – була присвячена виставка у Виставковому залі Спілки художників України. На ній експонувалися картини художників із Запоріжжя, Дніпропетровська, Донецька, Харьківа та інших міст Украіни. Різні стилі, жанри, погляди на минуле та сучасність...
Одна з останніх наших подорожей була присвячена мистецтву первісної людини. Ми побували на славнозвісних Кам’яних могилах на Мелітопольщіні, із величезним задоволенням сфотографувалися на пам’ять із кам’яними бабами, “обстежили” кам’яні скелі та пошукали на них петрогліфи первісної людини. А на зворотньому шляху ми побували у Музею садиби Попова (м. Василівка). Історичний матеріал з підручника “Історія рідного краю” був побачений наочно. І залишки архітектурних споруд, і розповідь екскурсовода, і старовинні речі побуту минулого – все залишилося у пам’яті надовго.
Відвідуючи художні музеї, учні набувають такі навички та вміння, як:
- розвиток вміння бачити (“бачу = відчуваю”);
- розвиток вміння самостійно міркувати (“бачу = відчуваю – міркую, аналізую – висловлюю”);
- осмислення художніх досягнень суспільства (“бачу = відчуваю – міркую = аналізую – висловлюю – порівнюю ”) ;
- активне відношення до оточуючого світу (переживання).
Комментариев нет:
Отправить комментарий