четверг, 23 июня 2011 г.

Мои самые классные восьмиклашки





10 золотих правил виховання щасливих дітей


Десять «золотих правил» виховання щасливих дітей, або Поради американського психолога доктора Віктора Клайна

     Правило1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше їх засвоїти набагато важче .
     Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її. 
     Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків (дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість (одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній (як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову. 
     Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала теле- або комп’ютероманом. Бо ці види діяльності гальмують в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже з часом у дитини можуть виникнути проблеми у спілкуванні.
     Правило 5. Виховуйте відповідальність, порядність. Не лише повсякчас пояснюйте «що таке добре, а що – погано», а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки. Прикладом повинні бути ви самі. 
     Правило 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю. Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити, що йдучи на роботу чи повертаючись додому, тато – мама цілуються – це сімейний ритуал. 
     Правило 7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Якщо ви живете на соціально – психологічному смітнику, дітям важко бути вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянд. 
     Правило 8. Будьте вимогливими. Але не будьте тиранами. Розумними і слухняними діти стають не відразу, на це треба витратити роки. 
     Правили 9. Привчайте дитину до праці. Але без примусу. Подбайте, щоб вони набули трудових навичок, подбайте, щоб їхнє життя було заповнене цікавими і корисними справами. 
     Правило 10.     Не  робіть  за  дітей  те,  що  вони  можуть  зробити  самі.  Нехай  все   перепробують,  нехай  навчаться   на  власних  помилках.

Роздуми на тему музейної педагогіки


                                 РОЗДУМИ  НА  ТЕМУ   МУЗЕЙНОЇ    ПЕДАГОГІКИ

                                                                                                   АБО

                                        ПОЗАШКІЛЬНИЙ     РОЗВИТОК     ЕСТЕТИЧНОЇ    КУЛЬТУРИ



Залучення  до  прекрасного  починається  з  перших  років  життя  дитини.  Щирість  у  сприйманні   творів  мистецтва,  емоційність  відгуків,  глибина  почуттів  в  дитячі   роки,  без  сумнівів,  більш  сильні  у  порівнянні  із  юнацькими  роками.  Тому  вкрай  необхідною потребою  часу стало  широке  залучення  у  художньому  вихованні   підростаючого  покоління  музеїв  та  картинних  галерей.  В  сьогоднішньому  світі  вони  є   синонімом   культури,  тому  що  об’єднують   в  собі   різні    види  мистецтв:  архітектуру,   живопис,  скульптуру,  графіку,  декоративно-прикладне  мистецтво...  І  тому  саме  вони,  на   думку   сучасної  мистецької  педагогіки,    мають  величезний   виховний  потенціал. 
В  нашому  колегіумі  знайомство  із  чарівним  світом  музею    починається   з  молодшої  школи.  У  початкових  класах  це  – заочні  подорожі  до  музеїв  та  їх  скарбниць  у  вигляді  виставок  репродукцій  картин,  скульптури,  прикладів  декоративно-прикладного  мистецтва  (додаток  № 7).  Такі  виставки  носять  системний  характер  та  присвячуються  різним   видам  мистецтв   (“Скарби  світової  архітектури”,  “Шедеври  Києва”, “Собори  світу”,   “Замки  Середньовіччя”),   видатним  діячам  мистецтв,  жанрам  (“Абетка   мистецтва:  портрет”,  “Світ  речей: натюрморт”,  “Зимова  симфонія:  пейзаж  у  живопису”  та  інші)  або  окремим  темам  (“Звідки  приходить  краса:  жінки  у  мистецтві”, “Барви  осені”,  “Герої  античної  міфології”,  “Світ  християнства” та  інші).  Такі   заочні   зустрічі  з  мистецтвом   підготовлюють   учнів  до  спілкування  із  “живими”   картинами  у  музеях  міста.  І  коли  пізніше  ми  починаємо  відвідувати  музеї   та  картинні  галереї,  внутрішнє  діти  вже  готові  до  цього.
У  музеї  ми  вчимося  бачити,  спостерігати,  міркувати,  висловлювати  свої  думки  та  чути  інших   людей.  Вкрай  важливо,  щоб  вчитель   не   тільки  розповідав   свої  думки   та   передавав  власні  відчуття,   але  й   робив  паузи,  щоб  надати  дітям   можливість  самостійно  поміркувати  над  картиною,  а  ще  краще  –  залишитися  з  нею  наодинці.  Іноді  таке  спілкування  з  мистецтвом  вкрай  важливе  та  необхідне,  як  ліки  для  душі  людини.  Це  допомагає  заспокоїтися,  замислитися   та  знайти  вірну  відповідь  на  питання.

Художні  музеї    та  виставкові  зали   нашого  міста  дають  гарну  можливість  для  залучення  дітей  до  шедеврів  світової   та  української  національної  культури.   Кожного  року  декілька  разів  на  учбовий  рік  ми разом  із  учнями   відправляємося  у “світ  прекрасного”,  на  зустрічі    із  мистецтвом.

  Учні   5   класу   прослухали   мистецтвознавчу   лекцію  “Шедеври  Третьяковської  галереї  у  комп’ютерних  копіях”,  відвідуючи  Художній  музей.   Це  був  наш  перший  крок  до  справжнього  Музею.   Тоді  ми  вперше  побачили  його  експозиції    та   зали,  зрозуміли,   як   потрібно   поводити   себе   у   музеях,  вчилися  спостерігати  та  міркувати.

У   6  класі   ми    побували    у    Краєзнавчому   музею,   де  зустрічалися  із  мистецтвом  Миколи    Реріха  та  членів  його  родини.   Сильний    вплив  величезних  гірських  краєвидів   “потягнув”   за  собою  появу  цілої  серії   живописних   дитячих   робіт   “Пригадуя  Реріха...”

Учні   7  класів   побували   на   виставці    “Музей  збирає   друзів”,  присвяченої  30-річчю  першої   власної   виставці  у  Художньому  музеї.  На    ній  тільки  один  день  експонувалися   музейні  скарби   –   живописні   полотна   видатних  митців   українського    та   російського   живопису   XVIII  –  початку  XX  століття   із  фондів   Художнього   музею,   де  із  здивуванням  взнали  про   зберігання  в  музеї   дійсних  шедеврів  –  оригіналів  картин   І. Шишкіна,  І.Айвазовського,    К.Коровіна,   П. Кончаловського,   Т.Яблонської   та   інших.   Ми   разом   вчилися    бачити,   відчувати   емоції,   закладені   у   фарбах,   міркували   про   емоційний  зміст  картин.  До  речі,  дітям  дуже  подобається  інтерпретувати  твори  мистецтв.  Зрозуміло,  що   кожна  людина   бачить   по-своєму,   індивідуально,   тому  однозначної   “вірної”   відповіді   не   могло  і  бути   – мистецтво   багатомірно   та  багатозначне.      Але  кожний  мав   можливість  поділитися   власними  думками,   співставити   їх   із   іншими   судженнями;    а   разом   ми   вчилися   бути  терпимими   та   толерантними   до   чужих   думок.  
             
Учні  8  класів  відвідали  галерею  “Еос”,  де  експонувалась  виставка  “Християнські  святини”   (до  Різдвяних  свят).    Пізніше   разом   із   учнями    9  класів   ми   побували   на   виставці    “Світ  християнства”    у   Художньому  музеї.    Обидві   виставки    були   присвячені     біблійним   сюжетам   у  мистецтві.    Діти  на  власні   очі   мали  можливість  побачити  іконопис  різного  часу –   від  середньовіччя  до  наших  часів,   і  не  тільки  проаналізувати    вибір   кольорів    в  іконах    та   поспостерігати    за  втіленням  найпоширеніших   сюжетів   у   релігійному   мистецтві.   Ми   разом,  у  тиші  музейного  залу,   задумливо  та  неспішно   переходячи  від  ікони  до  ікони,    замислювалися  над  вічними  питаннями:   добра  та  зла,   правди   та   неправди,    терпіння  та  любові,  світла   та  темряви,   чесності  та  зради.  У  коло   нашої  уваги   потрапили   питання:   “Чому  майже  не  зустрічається  червоний  колір  у  творчості  Андрія  Рубльова?     Які  символічні  кольори   зустрічаються  в  іконопису?    Кого  майже   ніколи   не  зображували  на  іконах   живописці   середньовіччя?”
Мистецтву  України   –   минулому  та  сучасному   –   була  присвячена  виставка   у   Виставковому   залі   Спілки   художників   України.  На  ній   експонувалися  картини   художників   із  Запоріжжя,  Дніпропетровська,  Донецька,   Харьківа  та  інших  міст  Украіни.    Різні  стилі,   жанри,    погляди  на  минуле   та   сучасність...
         
          Одна   з   останніх   наших    подорожей   була   присвячена   мистецтву  первісної  людини.  Ми   побували  на  славнозвісних  Кам’яних  могилах  на  Мелітопольщіні,    із  величезним  задоволенням    сфотографувалися  на  пам’ять    із   кам’яними    бабами,     “обстежили”   кам’яні  скелі    та  пошукали   на   них   петрогліфи   первісної   людини.  А  на   зворотньому   шляху   ми   побували   у  Музею    садиби    Попова   (м. Василівка).    Історичний  матеріал  з  підручника  “Історія  рідного  краю”  був     побачений  наочно.   І  залишки  архітектурних  споруд,  і  розповідь  екскурсовода,  і   старовинні   речі    побуту  минулого  –  все  залишилося  у  пам’яті  надовго.

Відвідуючи    художні   музеї,   учні   набувають   такі   навички   та  вміння,  як:
-        розвиток   вміння   бачити   (“бачу = відчуваю”);
-        розвиток   вміння   самостійно   міркувати    (“бачу =  відчуваю  –  міркую, аналізую  –  висловлюю”);
-        осмислення   художніх  досягнень  суспільства  (“бачу =  відчуваю  –  міркую = аналізую  –  висловлюю  –  порівнюю ”) ;
-        активне  відношення  до  оточуючого  світу  (переживання).

На   наш  погляд,   методика  залучення  учнів  до   відвідування  художніх  музеїв  повинна  бути  спрямована   на   формування    вміння   бачити,   спостерігати   та   відчувати,    міркувати   та  висловлювати  свої  думки,    аналізувати   та   порівнювати,   фантазувати   та   переживати...